Коментарі (0)

Шляхом Людина, 15.5.2012 22.29

7.5. 2012 kolem 15 : 00 jsme vystoupili do 4500 mnm na masívu Mt. Blanc. Předcházející dva dny sněžení a pokročilá denní doba neumožnily dosažení vrcholu, přesto považuji akci za vydařenou.

Děkuji Honzovi Plockovi za uspořádání celé akce, a za fotografie, Otovi Tylovi děkuji za zapůjčení Gara Splitboardu vel. 168 k otestování  – ten se zde osvědčil (spolu s vázáním Sparks R&D) jako ideální vybavení na splitboardové túry (skvělá váha, tuhost, jízdní vlatnosti ve složeném i v rozděleném stavu.

[Показати як слайд-шоу]

[Перегляд з PicLens]

12►

Коментарі (2)

Шляхом Томас Ромеро, 23.2.2012 2.06

O tom že v Alpách jsou skvělé terény pro skialpy / splitobard asi ví každý nejen z tipů na splitboarder.cz ale rád bych přidal jeden domácí tip na splitobard výšlap Pradědu s freeride sjezdem:

První nakopnutí bylo asi Travisovo další úlet jménem The Art of Flight . Odlehlé osamělé hory z různých koutů planety a freerideové ráje plné sněhu slušně zapůsobily a myšlenka na freeride začala vrtat v hlavě. Heliboarding v Karpatech ještě musí počkat a pátračka se orientuje na něco zajímavého a méně frekventovaného v Čechách. S kamarádem předběžně domlouváme Jeseníky jako málo ferkventovanou freeride-friendly lokalitu, pěkně po svých, se záhrabem a čekáme na dobré podmínky. Po pár týdnech bídného počasí přišla konečně pořádná záspa a mrazy (ty až trochu moc (týden -20)). Uplně náhodou v televizi vidím že skialpy a snowboard může mít k sobě hodně blízko. Joo tak tuhle věcičku chci zkusit. Splitboarder.cz půjčení splita od Adama, ostatní jen sněžnice ale co podmínky jsou super tak si to sjedu holt sám. Jde se na věc!

Směr vzhůru jsme nabrali v Malé Morávce / Karlově kde se ukázalo že po rovině a do prudkého kopce i v hlubokém sněhu splitobard celkem vítězí nad sněžnicemi, které naopak docela dobře šlapou do mírného kopce na tvrdém podkladu.

Do večera se podařilo dostat přes rozfoukaný hřeben na Petrov\ Kameny kde přišlo na řadu přenocování v záhrabu. Jasná obloha, všude 2 metrové duny sněhu a perfektní soudržnost. Prostě ideální podmínky! 2,5 hodiny kopání a luxusní ďoura je hotová. Vevnitř je lehce pod nulou a pěkně vlhko ale lepší než -20 a fičák venku. V noci se ukázala prázdná petka jako nedocenitelná záchrana před malou v mrazu. Před velkou ale nezachránila a Petr musel ven. Ráno vítalo fakt skvělým počasím. Všechno děsně svítí a sníh se krásně blíská a křupe pod nohama.

Jde se na sjezd! Od restaurace z Pradědu vyjíždí asi 5ti člená skupinka fošnařů a domlouvá se na trase sjezdu. Odposlouchávám, že nejsem jediný koho napadl sjezd přes Sokol (skalnatá holina hezky viditelná z Pradědu) dolů na Vidly. První část je po tvrdých sněhových strukturách kde se tupé hrany splitboardu moc nechytají. Následuje lesní pásmo v perfektním prašanem. Batoh ale při jízdě dost vadí a vstávání i jízda je pěkná dřina. Sokol se musí přejít pěšky a už to valím lesními cestami kde mě vedou stopy po předjezdcích postupně až do vzrostlého lesa. Jízda končí na rovné cestě a než dojdu na Vidly dojíždí mě další 3 rideři. Yesss tak to byl sjezd! Na první seznámení a testování to vyšlo sqěle, splitobard se osvědčil a i v čechách se dá hezky užít.

PS Busem z Videl by se mělo jít dostat zpět do Morávky.

Коментарі (0)

Шляхом Людина, 12.2.2012 18.14

Ще кілька фотографій з короткими, але parádního похід і подальше ралі у вільні цукру-кристал …

[Показати як слайд-шоу]

[Перегляд з PicLens]

Приєднуйтесь до обговорення на форумі цей пост

Коментарі (1)

Шляхом Людина, 3.2.2012 22.32

В Chamrousse, я знову опинився в якості делегата. До нашого приїзду сталося більше метра снігу, a tak chvíli hledáme místo kam píchnout náš dlouhý bus – ve svahu klouže pomalu dolů, nakonec seženu bagristu, který odhrne rovný plácek. Lidé jsou ubytováni, vše běží hladce, počasí je krásné, přesto je v zájezdu velké procento remcalů a věčných nespokojenců. S tím se však nedá nic dělat, zbývá jen nenechat si zkazit náladu a užívat hor.

V úterý už je na čase vyrazit na kopec – nabízí se Grand Van 2440 mnm a Grand Sorbier. Ráno ještě vezmu jednoho klienta se zánětem oka k doktorovi. Poté se vyvezu lanovkami a kabinkou na nejvyšší bod střediska, sjedu na opačnou stranu k jezerům, pod nástupem potkávám starší pár (dle vrásčitých tváří cca 70 let). Ptám se na jejich názor na Sorbier – paní se jeví dost zkušeně, upozorňuje, že momentálně bude lavinózní, koncem týdne by však mohl jít. S šibalským úsměvem říká, že nahoře je dobrá sjezdová pasáž, prkno prý budu muset dát při výstupu na záda…

Pro dnešek tedy Grand Van. Staří nandavají hřebeny už v nástupu – sklon se mi zdá velmi mírný, nicméně není nad zkušenosti a proto dám železa také hned . Cesta je dobře prošláplá,  nejprve vede mírným stoupáním do skalnatého průsmyku. Bez maček bych na čerstvě utemovaném sněhu určitě sklouzával, jsem rád, že je mám. Zanedlouho jsem v sedle. Stopa tady mírně zatáčí na náhorní rovinu, obchází jakýsi velký kotel, přede mnou se tyčí bílý svah vedoucí až na hřeben. Za dvě hodiny jsem nahoře, skalnatý vrchol se tady nezlézá. Kochám se výhledem, super počasím a zkoumám protější vrchol Grand Sorbiera, kam bych mohl vyrazit příště. Vrcholové partie vypadají velmi strmě, sněhu je ve výšvihu na hřeben momentálně opravdu dostatek. Pojídám chleba se salámem, mezitím se tu vystřídá asi 10 skialpinistů.

Následuje sjezd. Na sněhu je už krusta, žádný prašanový požitek se nekoná. Ve strmější horní části mi na krustě podklouzne zadní hrana, takže její velkou část sjíždím po zadku. Trochu v duchu nadávám na svůj měkký splitboard, který se příliš nehodí do věčně tvrdých alpských podmínek.  Zajímavý poznatek z tůry je, že někdy může být výstup lepší zážitek než vlastní sjezd…

[Показати як слайд-шоу]

[Перегляд з PicLens]

Приєднуйтесь до обговорення на форумі цей пост

Коментарі (0)

Шляхом Людина, 31.1.2012 20.46

Ми йдемо від Гретель - втрата талановитих молодих спортивної академії. Pól je v místních snowparcích připravuje na hvězdnou kariéru ve freestyle snowboardingu. Malý sestřih kousků na skocích a railech (nejen jeho svěřenců) můžete shlédnout тут.

Před námi se tyči Hřbety a jejich zasněžené pláně. Šlapeme jen kousek po silnici na začátek lesní cesty. Když začneme nasazovat pásy objeví se zelený mužík. Ptá se kam máme namířeno, kreslí prstem mapu do sněhu a vysvětluje jak se vyhnout oboře. Dáváme mu za pravdu, že plašení zvířátek při boji s krutou zimou, kde každý joule je dobrý, by byla holá všivárna. Oboru a s ní i celé Hřbety podcházíme po zapadané cestě. Poté chvíli stoupáme hustým lesem a zanedlouho jsme na pláních pod hřebenem.

Na hřebeni se setkáváme s jednotkou vojáků v zimních přehozech. Z dálky vypadají jako pupkáči, ale zblízka je vidět plná polní + automatická puška na břiše celkem za cca. 30 кг. Počasí přeje jim i nám, takže se přátelsky zdravíme, profesionální nabušenci nás s úsměvem míjí a rychle mizí za zatáčkou. Na hřeben zachvíli dorazí skupinka skialpinistů sršící hormony, nebo hloupostí. Jeden se zkušebně propadá do převěje, poté bez pípáků sjíždějí strmým, pravděpodobně lavinózním svahem na opačnou stranu. My užíváme několik oblouků luxusního sjezdu než zajedem do lesa ve strmém svahu. Za chvíli už jsme v závějích u spodního potoka. Nandaváme pásy, přecházíme potok po sněžném mostku a zanedlouho jsme zpátky na Mařence.  Vydařená akce byla zakončená pivkem a pozdním obědem na výsluní. Taková je splitboardová pohoda v českých horách.

[Показати як слайд-шоу]

[Перегляд з PicLens]

12►

Коментарі (2)

Шляхом Людина, 5.2.2011 13.01

Найвідоміший австрійський Класика стохастізаціі (кожен повинен прийняти його хоча б раз в житті)

Прибуття : нижньої станції канатної дороги на Krippenstein

Початок: ліфт Krippenstein, височини pološinou одну з таких чаті

Ліжко: Wiessbergahaus або Simonyhuette

Вихід: льодовик,широка колія, Нарешті, після Фера (сидіння і мотузки підходять)

Вниз: більше опцій

[Показати як слайд-шоу]

[Перегляд з PicLens]

Приєднуйтесь до обговорення на форумі цей пост

Коментарі (0)

Шляхом Людина, 5.2.2011 12.43

Розкішні початок Totes Гебірге.

Парковка : бігових трас, заборона на (увагу, відправити їх зелені Бенга)

Ліжко: PrielSchutzHaus – winterraum (e 3,50 ) , pivo, велосипедист (e 3/ butylka), 8 місць, після реконструкції

Топ : вздовж хребта незабаром feraty (кішок і сокира повинен), ехр. хребта на вершину

Вниз:ідеальним виходом

[Показати як слайд-шоу]

[Перегляд з PicLens]

Приєднуйтесь до обговорення на форумі цей пост

Коментарі (0)

Шляхом Людина, 3.12.2010 19.41

Замети за вікном зовсім ясно показують,, splitboardová, що ще один сезон давно тут, і настав час замінити скельні туфлі для біт neohrabanější, але це zateplenější snowborďácký sněhule, забрати відремонтований треків, vyhrabat lavinový nádobíčko Спліт poštelovat. Перш ніж все це я, Але все ж я постараюся згадати одну з останніх подій у минулому сезоні, Я думаю, що трохи пам'яті přehrabávání, так що бажаємо вам приємного читання і, можливо, натхнення для одного з ваших поїздок…

На цей раз я приєднався до нього ledolezecký разюче пара - плач Давида, який нещодавно повернувся з походу úspěšnýho skostkej Бен-Невіс, (з яких ви можете počíst тут) – Це, можливо, попередив мене,. Цей план був піднятися на північній стіні Similaun Otztálkách, а потім йдуть назад в bůhvíkudy Мартін-Busch Huet….

Similaun North Face (фото Біда)

У п'ятницю ввечері ми приходимо парковку в Vent і вирішувати звичайні дилемою спати або йти в чаті. Незважаючи на попередження дачників, в ту ніч ми йдемо, бо дорога небезпечна, Ми вирішили піти – лавина ситуація як і раніше хороші, Але вихідні вона пошкоджена, Таким чином, час закінчується…По дорозі, щоб перевершити кілька чатів lavinišť (Шлях повинен бути довшим, після дощу головою відкрите про те,). В одному місці на балки vymrzlých мені розділити повільно водіння кудись звук долині річки…не залишалося, як зламати льодоруб, щоб зробити операцію непопулярні nandavání кішки під обов'язковим (Ви хотіли б бабки з Sparks!). Гігантські і, мабуть, упаковані з Мартіном-Busch Huet vyfluslí ми отримуємо в цілому близько першої години ночі, після швидкого речі дисбаланс в духовці так швидко, попадання в prázdnýho і studenýho winterraumu. О восьмій ранку виключення нас з Нари батрак "хлопцем", поза туману і снігу мух. Коли ми дісталися до, vyrážíme obhlédnout Similaun. Погода остаточно прояснилося, в блакитній мантії Otztálky особи монументальної, але цілком доброзичливий. Stoupáme є obcházíme séraky ledovci, до нас через чотири години, показує, North Star Similaun.

Поступовий початок (фото Біда)

Девід (фото Біда)

Цілком загублений у часі і не дивіться люб'язно взагалі - ясно,, що сьогодні ми б не дати їй. Таким чином, ми заповнюємо очі трохи вліво, де мерехтливі рівнини стоїть величезний слайд Hintere Schwaerze Nordwand (5O° ledofirn, 3624м, 250 сходження метрів). Метою прийняття рішення. Через годину ми щодо взяття, nandaváme місць, lyže a splity putují na záda, стежити дует стіні боротьбі, хто хотів перший сольний, а потім переконатися.

Дивовижні Hintere Шварц Nordwand (фото Біда)

Виявляється,, Стіни цілком vymrzlá, Я такий радий за моїх наступ цеп, turisťák в той час як я зазвичай вдається зламати до декількох разів спроба. Я починаю підозрювати,, кішка, що йде з магазину клубу не зовсім права. Після декількох десятків метрів від мене одна кішка дозволила непоміченими, падає і опускається на декілька метрів вниз… Так як я перебуваю в гаю, Я повинен подзвонити Девід, що кіт вниз і позичити мені дві ledošrouby для відпочинку під час nandavání. Продовжує зростати, Я знаю тільки більш повільними темпами - м'які чоботи і кішки є туристичні необхідне обладнання, щоб піднятися точки крижаного бар'єру (навіть якщо «всього лише» 50 °) - Одним з них є влада відключення і часто podjíždí, залишатися таким повісити тільки на одному útočňáku.

Ve stěně

Я продовжував на нього, але краще, ніж у сусідніх двоє čehún, фунтів льоду, в якому його домашні рильце приварені до трубки, кішок нога 1920…. на його місці, я б також застави і, можливо, я навіть упаковані. Над нашими головами кілька разів патрульному вертольоту округлюється гори і скоса поглядаючи на нас з нахилом (в цей час день ми повинні були діяти як хороший купу екзотичних птахів) зрештою заспокоїтися і йде. Діючи без мотузки, я приблизно так само швидко, як два сусідніх, на вершині після декількох слайдах dolejzám відпочинку закручування гайок на кішках в цілому Раус, теляти necítíc. Я можу тільки валятися в снігу і збирати влади в Конгресі, Одинадцять перемогти в той час як nedalekýho vrcholovýho Хреста, який для мене на даний момент повністю поза досяжністю…

Топ Хреста (фото Біда)

Конгрес нормального підйому - стохастізаціі маршрут досить відомою справою, можна навіть сказати,, але воно того варте . Ми любимо великі рівнини, zachvíli ми настання, Тепер залишається насолоджуватися цим, вранці ми 4 Годинник-інтернату. Навіть ця частина великого. В кінцевому підсумку не залишалося, як подолати деякі неприємні пройти назад в котедж.

Запиваючи частина царя з Радлер гасити ввечері і задоволенням ми що-небудь відсутній.

У неділю, прокинувшись, сильний снігопад. Слідом за спуск в долину і повернутися в Прагу…

Поїхали ... (фото Біда)

Приєднуйтесь до обговорення на форумі цей пост

Коментарі (0)

Шляхом Людина, 11.4.2010 22.18

Si Tentokrát jsme зробити vyrazili Pforzheimer Huette Štubajek. Там у мене була зовсім нова splitboard для тестування.

Парад фотографії Девіда Kofroň (з рамкою) хороший похід описати краще, ніж слова…

[Показати як слайд-шоу]

[Перегляд з PicLens]

12►

Коментарі (8)

Шляхом Людина, 25.2.2010 16.07

Den 1 – Karlspitze, Jochspitze

На початку грудня, кілька членів викладені в Прагу для перших гастролей AKA splitboardovou сезоні тур в Низький Тауерн. Це було лише перше випробування свого нового різкого splitboardu Бертон S-серії, але й цікаво порівняти це явище з prašanového класичні альпійські гастролі. Нарешті, питання буде дана відповідь, , Яку я довго задавалися питанням, до – дійсно це інструмент spiltboard еквівалент лижі skialpinistickým.

Конференції та Оскар - Skialpinisti

Перший гол сезону у себе вдома, ми вирішили вищезгадані гори, Центр Planneralm – дружніх є зона з м'якими схили і піки навколо nevysokými 2000 мс. Перший день ми пішли KarlsPitze 2097mnm напрямку. Тур розпочався на лісовій дорозі, , Який незабаром привів нас у долину, істинний рай скраб. Karslpitze хребта ми піднялися вже в сильний вітер сніг і пірсинг, Температура була близько -4 ° C. Після короткого хребта, ми підійшли до скелястої частини. Тут потрібно було видалити лижі і палиці тільки з блокуванням від кількох скель на вершині, де ми очікуємо великого охорони стали основний пік книги.

Після невеликого спуску супроводжується швидкими змінами в положення, а потім вниз по фрірайду долини. Тут ми незначні дебати все ж вирішив підкорити верхню сусідніх, Jochspitze 2037 м. Сходження на схил був досить приємний відпочинок від вітру, у зв'язку з. В кінці схилу у нас був короткий зору виступаючого краю до протилежного údolí.Poté все хмари сховали. Конгрес чаті було у зв'язку з відсутністю снігу на іншій стороні гори все так само, як вихід.

DEN2 – Plannerknot,Hochrettelstein

На наступний день я прокидаюся з якимось дивним прибою в голові. Четверта пляшка вина вчора ввечері, на мій погляд, не зовсім тактичних. Це неділя, нарешті, виключили блакитного, і так "швидко" з'їсти сніданок і відправитися в турне. Мета Сьогоднішній Hochrettelstein 2220mnm. Підніміться невеликій долині призводить першому турі Plannersee, Після вибору вгору по схилу, коли пазурі на гребені Plannerknotu.

Рената ентузіазм рясніє і тупає ногою велику частину часу. Я дивлюся, як зміни в обстрілу Permoník прибою, і я волів би не бачити. Нарешті ми досягли гребеня, а потім вузол з ім'ям Plannerknot, , З яких стирчить на захід філії на наступний можливий пік - Plannerseekarspitze.

Продовжити První zkouška читання ": splitboard проти. skialpy в Низьких Тауерн "»